КОКАИН Боливия COCAIN 99% Братск

Братишки и сестрёнки, сёдня я вам поведаю, как я попался на закладку и провёл весь вечер в супермаркете, шеймя от сторожей. Всё началось с того, что я решил немного подзависнуть и двинуться на кокс. А где взять? Понятно же, в нашем районе есть один гоп-дилер, и он продает всё, что нужно - от гарика до амфы и коксика. Решил к нему заглянуть.

Запарился идти через весь город, а потом еще и ждать в очереди, чтобы купить это добро. Но что делать, когда желание наширяться наступает, как прайм на пятницу? Всё решилось, когда я вспомнил о нашем локальном супермаркете. Благо, в нем есть забытые темные углы, где можно спокойно провести ночь и уколоться безопасно.

Зашел я значит, налегке, сразу к товару, к дилеру, который уже мне дебош устроил. Братишка, будь покрепче, говорит, кинул нас на закладке, я тут же понял, что пранк. Все эмоции сразу оборвались. Но постоять на месте не стал, так как сторожи уже на нас нацарапались.

Воодушевленный ощущением розыгрыша, я решил не сдаваться и провести этот благородный эксперимент и до конца. Была у меня идея зайти в магазин, как будто я нормальный покупатель, и глубоко внутри продолжить путь к месту для своей закладки. Ладно, мне такое нравится, амфа всё-таки делает своё грязное дело.

Скупился я на всякую фигню, чтобы выглядеть еще правдоподобнее. В руках были две сумки с продуктами, как бы я собирался с ними выйти, зажечь и все дела. Но, конечно же, это был только видимый фасад моего намерения.

Полчаса я блуждал по магазину, как невинный покупатель, пока не нашел свою цель. На уровне -1, как раз в том самом темном проходе, где раньше была закладка, я увидел лестницу, ведущую в подвал. Напарился, но не впадайте в шизанутость, это был прорыв в моем плане.

И вот я уже спускаюсь по лестнице, чувствуя, как адреналин бьется в висках. Чем глубже я погружался, тем больше повышалась моя возбужденность. Конечно, не забывайте, что во мне еще действовал гарик. Вообщем, я был как на иголках.

А думаете, это было легко? Какая там, я почти сломал себе шею, стараясь не сдать под сторожа. Когда я наконец-то добрался до подвала, кажется, мне показалось, что я стал настоящим героем. Ведь не каждый день так проводишь ночь - взломывая магазин и шеймя от сторожей.

Да, наконец-то я оказался в своем мрачном и странном убежище. Плюс, я купил кокс, так что вечер обещал быть незабываемым. Приготовил поле для шалостей - разложился на полу, открыл пакетик с закладкой и принялся горячо шнырять. Ведь такие ночи проходят раз в пятилетку.

Но... Даже в такой момент у меня не получалось спокойно насладиться всем этим великолепием. Казалось, что каждый звук, каждое движение шестерней в магазине стало для меня катастрофой. Моя пульсация все росла, и я понимал, что сторожи продолжают патрулировать магазин. Неужели они догадываются?

Прошел час, прошел еще один, но сколько времени прошло, я уже не помнил. Время уже теряло свое значение, главное - не попасться и провести весь вечер здесь. Я старался забыть, что закрытые двери магазина для меня стали тюрьмой, а свобода лишилась смысла.

А тем временем на улице сторожи продолжали свою бесконечную прогулку, не подозревая, что один гопник во всю свою красу проводит ночь внутри. Ох, как им было бы стыдно, если бы узнали о моем глубоком проникновении.

Наконец, когда заблаговременно подойти к закрытию магазина, я ощутил легкость души. Еще чуть-чуть и я смогу спокойно выбраться отсюда и расслабиться дома. Но тут меня постигло несчастье - я услышал голоса и звуки ключей. Кажется, они собирались открывать подвал!

Бльвя, эта ситуация меня настолько запугала, что я даже забыл о целом пакетике кокаина, который еще не успел выкурить! И тут я понял, что выбора у меня нет - нужно бежать! Я выбрался из подвала, бросив все на самом видном месте, и почти прыгнул через забор. Они меня не догнали, но вся ночь была испорчена.

В итоге, я провел весь вечер в супермаркете, прячась от сторожей и забывая о своих планах на приятный вечер. Ну и ладно, как говорится, не всегда все бывает по плану. В следующий раз буду обязательно готов к подобным ситуациям. Или, может, уже пора изменить свои приоритеты?

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!